Роботи юних літераторів
Кобзареве слово
Його слово -- вогонь палючий,
Його слово -- мов меч разючий,
Наче молот, як хліб щоденний,
Мов повітря для всіх нужденних.
Коли треба -- теплом зігріє,
Подарує віру й надію,
Обітре наші сльози ніжно,
Воно завжди нове і свіже.
А коли ми заснем в дорозі,
То розбудить нас у тривозі.
Наче грім в наше серце гряне,
Грізним сторожем тоді стане.
А коли зневажати станем,
Наче ніж нам у серце встряне,
Розіб'є на частинки духу,
Нашу гордість і зло осушить.
Кобзареве одвічне слово,
Дасть нам правду, добро й надію,
Тож гори і палай у серці,
Щоб здійснилися наші мрії.
Тарасу Шевченкові
Як титан -- народився,
Як титан -- ти ішов.
Ти помер, як титан,
І лиш волю знайшов,
В смертний час.
Ніс свободу, надію,
В душі віру вселяв.
Дарував людям мрії,
Себе в жертву віддав,
За вкраїнський народ.
Не кріпак -- велет духу.
У серці ти ніс,
І тривогу, і смуток,
І неспокій...(Від сліз,
Що рікою лились).
Чому на життєвім шляху
Тільки терни ростуть...
Доле, доле. Прошу,
Лиш надію одну,
Щоб звільнитися від пут,
Мій народ...
Доле, доле! Чому посміхалася ти,
Лиш на мить, а нести,
Важкий хрест, важкий труд,
Все трудніш...
Мліють руки від пут.